Звернення стягнення на майно боржника полягає
в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за
виконавчими документами, в першу чергу, звертається на кошти боржника у гривнях
та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах
боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в
цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про
кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на
зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
У разі відсутності у
боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,
стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на
яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право
вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу
чергу
Якщо у виконавчому
документі про стягнення грошових коштів не вказується певний номер рахунка, з
якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника
коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний
виконавець зобов’язується винести постанову про звернення стягнення на майно
боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
Стягнення на майно
боржника звертається у розмірах і обсягах, необхідних для виконання за
виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення
виконавчого збору. У випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими
особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за
поданням державного виконавця.
Звернення
стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника слід розглядати як
права на періодичні платежі та відокремлювати від подібних. Так, нараховану,
але не отриману заробітну плату або інші доходи громадян, слід розглядати як
наявне майно, а не права на періодичні платежі. Акція може розглядатись як
майно, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства,
підтверджує членство в ньому та право на участь в управлінні ним, дає право
його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на
участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства, однак при
зверненні стягнення на неї вона має розглядатись як майно, дійсна вартість
якого буде встановлено при його реалізації.
Першою і необхідною
стадією виконавчого провадження є встановлення місцезнаходження наявного
боржнику майна, що залежить від певної інформації, яка має сприяти здійсненню
державним виконавцем його повноважень. Так, згідно зі ст. 29 цього Закону,
сторони мають право давати усні та письмові пояснення в процесі вчинення
виконавчих дій стосовно належності боржнику майна та його місцезнаходження. Державний
виконавець має знайомитись із копіями ухвал суду стосовно заходів із
забезпечення позову, що були вжиті судом; слід використовувати матеріали
кримінальної справи щодо наявності описаного майна.
У разі смерті особи, щодо якої порушується
виконавче провадження і якій надається строк для добровільного виконання
рішення, державний виконавець згідно зі ст. 60 Закону України "Про нотаріат”
має право попередити нотаріуса про необхідність вжиття заходів щодо охорони
спадкового майна і отримати його повідомлення про належність і місцезнаходження
майна померлого боржника, результати його опису тощо.
Державний виконавець також має право
офіційного звернення до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і
юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні
надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його
повноважень, що також може бути використане для розшуку майна. Старший державний виконавець Залізничного ВДВС ЛМУЮ: Практика А. Г.
| 