Виконання виконавчих документів про стягнення заробітної плати

Закон України «Про виконавче провадження» у редакції від 04.11.2010 року допускає звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії осіб, які навчаються у вищих та інших навчальних закладах. Відповідно до ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Направляючи виконавчі документі за місцем роботи чи за місцем одержання відповідних доходів, державний виконавець надсилає письмове розпорядження про те, в якому розмірі щомісячно повинні провадитись відрахування із зарплати (заробітку) боржника до повного стягнення всієї суми боргу, але з дотриманням вказаної у законі межі стягнення. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток) допускається при умовах: 1) періодичності виплат, встановлених законом; 2) відсутності у боржника майна або недостатності його для стягнення всієї суми боргу; 3) при стягненні з громадянина на користь організації невеликих сум, які можна повністю одноразово стягти з заробітку, не перевищуючи тієї суми, на яку за законом може бути звернуто стягнення. Стягнення з заробітної плати (заробітку), пенсії та стипендії провадиться адміністрацією організації, підприємства відрахуванням сум з належної боржникові суми зарплати (заробітку) після відрахування з неї податку. Відраховані суми вручаються стягувачеві особисто або надсилаються йому поштою.. Коли з заробітної плати (заробітку) боржника провадиться кілька стягнень за декількома листами, для яких законом встановлено різні межі стягнення, то в цих випадках боржникові має бути залишено не менше 50 процентів його заробітку. Стягнення із заробітку боржника, який за вироком суду відбуває виправні роботи без позбавлення волі, провадиться без урахування стягнень за вироком. В такому разі стягнення можуть сягати 70 процентів заробітної плати. Державний виконавець повинен не менше як один раз на квартал особисто перевіряти правильність стягнення сум із зарплати (заробітку), пенсії і стипендії і своєчасність вручення цих сум стягувачеві, про що складає акт. При звільненні боржника з роботи установа, підприємство, організація повертає виконавчий лист державному виконавцеві з позначкою про відрахування, які проведеш, і про нове місце роботи боржника, якщо воно відоме. Державний виконавець, одержавши документ, має перевірити правильність проведених записів про стягення і засвідчити їх своїм підписом і печаткою, а потім направити виконавчий лист за новим місцем роботи боржника. Після закінчення виконання виконавчий лист з помітками про виконання направляється державним виконавцем в суд, яким вирішено справу. Відповідно до вимог ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження», невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів поро відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, не подання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак злочину, що свідчать про перешкоджання особою виконанню рішення чи порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

 Згідно ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрала законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 Державні виконавці:

Драмбян А. С.

Пазиняк Г. Я.