Відповідно до вимог ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення суду про виселення боржникак полягає у звільненні боржником приміщення, зазначеного у виконавчому документі,  а також у забороні такій особі користуватися цим приміщенням.

   Виконання рішення про виселення боржника провадиться наступного дня після закінчення  установленого державним виконавцем строку, визначеного відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

   Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.

   Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржникові.

      У разі якщо виконання рішення здійснюється за  відсутності осіб,  які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

   Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує в установленому порядку зберігання майна боржника, але не більше як два місяці, з покладенням понесених витрат на боржника.

   Після завершення двомісячного терміну, невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для реалізації безхазяйного майна.

    Передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

   Про виконання рішення про виселення боржника державним виконавцем складається акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

    Якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у цьому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

    Відповідно до вимог ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження», невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження, а також за неявку без поважних причин до державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

 За наявності ознак злочину, що свідчать про перешкоджання особою виконанню рішення чи порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Згідно ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрала законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятсот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Головний державний виконавець

Залізничного ВДВС ЛМУЮ                                      Дзюминська М. В.