Арешт майна полягає у проведенні його опису,
оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права
користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання
іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним
виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його
значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших
обставин.
Вилучення арештованого майна з передачею його для
реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не
раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що
швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення
арешту.
Відповідно до вимог ст. 57 Закону
України «Про виконавче провадження», гроші, цінні папери, ювелірні вироби,
виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню
і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України.
Реалізація арештованого майна, за винятком майна,
виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його
продажу через торговельні організації, на прилюдних торгах, аукціонах у двомісячний строк з дня
накладення арешту.
Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна,
здійснюється спеціалізованою організацією на комісійних та інших договірних
умовах, передбачених
законом. Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів
спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з
нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст. 62 Закону
України «Про виконавче провадження», не реалізоване на
прилюдних торгах, аукціонах
або на комісійних умовах
протягом двох місяців
майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання
прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися. Майно може
бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з
дня проведення уцінки воно повторно уцінюється, але не більш як на 50 відсотків початкової
вартості майна.
Якщо на протязі місяця після
переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, державний
виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо
залишення за собою непроданого майна.
Відповідно до вимог ст. 90 Закону
України «Про виконавче провадження», невиконання законних вимог державного
виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, неповідомлення боржником
про зміну місця проживання чи місцезнаходження, а також за неявку без поважних
причин до державного виконавця винні особи несуть відповідальність у
встановленому законом порядку.
За наявності ознак злочину, що свідчать про
перешкоджання особою виконанню рішення чи порушення вимог Закону України «Про
виконавче провадження», державний виконавець складає акт про порушення і
звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення винної особи
до кримінальної відповідальності. Згідно ст. 382 Кримінального кодексу України
за невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що
набрала законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від
п’ятсот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян або позбавленням
волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Державний виконавець
Залізничного ВДВС ЛМУЮ:
Сахман Х.
В.
| 