Залізничний ВДВС ЛМУЮ

Зразок заяви про відкриття виконавчого провадження

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Tue, 20 Jan 2015 10:19:50 GMT

Зразок заяви про відкриття виконавчого провадження

Звіт щодо розгляду інформаційних запитів

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Mon, 30 Dec 2013 12:32:57 GMT

Звіт щодо розгляду інформаційних запитів у Залізничному відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції за 12 місяців 2013 року Упродовж 12-ти місяців 2013 у Залізничний відділ ДВС ЛМУЮ надійшло 3 ( три) запити на доступ до публічної інформації, з них 2 (два) запити надійшли від фізичних осіб, та 1 (один) - від юридичної особи. Відповідь на запити надано відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Представниками засобів масової інформації до Залізничного ВДВС ЛМУЮ не надіслано жодного запиту. Працівниками Залізничного відділу державної виконавчої служби і в подальшому буде приділятись належна увага виконанню вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Звіт щодо розгляду інформаційних запитів на доступ до публічної інформації за 11 місяців 2013 року

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Mon, 16 Dec 2013 16:26:51 GMT

Упродовж 11-ти місяців 2013 у Залізничний відділ ДВС ЛМУЮ надійшло 3 ( три) запити на доступ до публічної інформації, з них 2 (два) запити надійшли від фізичних осіб, та 1 (один) - від юридичної особи. Відповідь на запити надано відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Представниками засобів масової інформації до Залізничного ВДВС ЛМУЮ не надіслано жодного запиту. Працівниками Залізничного відділу державної виконавчої служби і в подальшому буде приділятись належна увага виконанню вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Постанова КМУ від 25.05.2011 року № 583

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Mon, 16 Dec 2013 16:19:49 GMT

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А
від 25 травня 2011 р. N 583
Київ Питання виконання Закону України
"Про доступ до публічної інформації"
в Секретаріаті Кабінету Міністрів України,
центральних та місцевих органах виконавчої влади
Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної
інформації" ( 2939-17 ) та Указу Президента України від 5 травня
2011 р. N 547 ( 547/2011 ) "Питання забезпечення органами
виконавчої влади доступу до публічної інформації" Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Установити, що Секретаріат Кабінету Міністрів України: 1) є розпорядником інформації, якою володіє Кабінет Міністрів
України, зокрема інформації: яка отримана або створена в процесі здійснення Кабінетом
Міністрів України своїх повноважень та яка перебуває у володінні
Секретаріату Кабінету Міністрів України; яка отримана або створена Секретаріатом Кабінету Міністрів
України під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України
та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів
України; 2) не є розпорядником інформації за запитами на інформацію: стосовно інформації інших державних органів України, органів
влади інших держав, міжнародних організацій; стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом
узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення
в інший спосіб. 2. Визначити Управління забезпечення доступу до публічної
інформації Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України спеціальним структурним
підрозділом з питань запитів на інформацію, що надходять
Кабінетові Міністрів України, Секретаріатові Кабінету Міністрів
України. 3. Затвердити такі, що додаються: примірну форму запиту на інформацію; примірний порядок складення та подання запитів на інформацію. 4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям на підставі
примірної форми запиту на інформацію та примірного порядку
складення та подання запитів на інформацію затвердити власні акти.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ Інд. 17
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 2011 р. N 583 ПРИМІРНА ФОРМА ЗАПИТУ НА ІНФОРМАЦІЮ Розпорядник ____________________________________________________
інформації (найменування розпорядника інформації) Запитувач ____________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб,
найменування організації, ____________________________________________________
прізвище, ім'я, по батькові представника організації
- для юридичних ____________________________________________________
осіб та об'єднань громадян, що не мають статусу
юридичної особи, ____________________________________________________
поштова адреса або електронна адреса, контактний
телефон) ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ Прошу відповідно до Закону України "Про доступ до публічної
інформації" надати __________________________________________________________________
(загальний опис інформації або вид, назва,
реквізити чи зміст документа) Запитувану інформацію прошу надати у визначений законом строк
(необхідне зазначити): на поштову адресу _____________________________________________
(поштовий індекс, область, район, населений
пункт, вулиця, _____________________________________________
будинок, корпус, квартира) на електронну адресу _____________________________________________ телефаксом _____________________________________________ за телефоном _____________________________________________ ________ ____________
(дата) (підпис) _______________
Примітки. 1. Система обліку, що містить інформацію про документи,
які перебувають у володінні ___________________________,
(найменування розпорядника
інформації)
розміщена на веб-сайті ________________________________.
(адреса офіційного веб-сайту
розпорядника інформації) 2. Запит може бути поданий: на поштову адресу _____________________________________;
(поштова адреса
розпорядника інформації)
на електронну адресу __________________________________;
(електронна адреса
розпорядника інформації)
телефаксом ____________________________________________;
(номер телефаксу розпорядника інформації)
за телефоном __________________________________________.
(номер телефону розпорядника інформації) 3. Запит може бути поданий особисто до спеціальних
структурних підрозділів або посадовим особам, які
організовують у встановленому порядку доступ до
публічної інформації, якою володіє розпорядник
інформації, в робочий час згідно з правилами
внутрішнього трудового розпорядку. 4. У запиті необхідно зазначити спосіб отримання
інформації. 5. Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб,
обраний запитувачем, протягом п'яти робочих днів з дня
надходження запиту. 6. У разі коли запит на інформацію стосується
інформації, необхідної для захисту життя чи свободи
особи, інформації щодо стану навколишнього природного
середовища, якості харчових продуктів і предметів
побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та
інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть
статися і загрожують безпеці громадян, відповідь
надається протягом 48 годин з дня отримання запиту. 7. У разі коли запит стосується надання великого обсягу
інформації або потребує пошуку інформації серед значної
кількості даних, строк розгляду запиту може бути
продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого
продовження. Про продовження строку запитувачу
повідомляється в письмовій формі не пізніше п'яти
робочих днів з дня надходження запиту. 8. Інформація на запит надається безоплатно. 9. У разі коли запитувана інформація містить документи
обсягом більш як 10 сторінок, про це протягом п'яти
робочих днів з дня надходження запиту повідомляється
запитувачу із зазначенням обсягу фактичних витрат,
пов'язаних із копіюванням або друком документів, та
реквізитів і порядку відшкодування таких витрат. Надання
інформації здійснюється протягом трьох робочих днів
після підтвердження оплати вартості фактичних витрат. 10. У задоволенні запиту може бути відмовлено у таких
випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний
відповідно до його компетенції, передбаченої
законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено
запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії
інформації з обмеженим доступом; 3) запитувач не оплатив фактичні витрати, пов'язані з
копіюванням або друком документів, відповідно до
пункту 9 цих приміток; 4) не дотримано вимог до складення та подання запиту на
інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19
Закону України "Про доступ до публічної інформації", а
саме не зазначено: прізвище, ім'я, по батькові (найменування) запитувача,
поштову адресу або адресу електронної пошти, а також
номер засобу зв'язку (якщо такий є); загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи
зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо
запитувачу це відомо); підпис і дату (за умови подання письмового запиту).
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 2011 р. N 583 ПРИМІРНИЙ ПОРЯДОК
складення та подання запитів на інформацію
1. Запит на інформацію подається фізичною або юридичною
особою, об'єднанням громадян без статусу юридичної особи
розпоряднику інформації в усній чи письмовій формі під час
особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною
поштою, телефаксом або по телефону. 2. Запит на інформацію подається у довільній формі. 3. Запит на інформацію повинен містити: прізвище, ім'я, по батькові (найменування) запитувача,
поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв'язку
(якщо такий є); загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст
документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо); підпис і дату (за умови подання письмового запиту). 4. Для подання письмового запиту запитувач може використати
форму, яку надає розпорядник інформації або яка розміщується на
офіційному веб-сайті розпорядника. 5. Запит на інформацію може бути подано особисто до
спеціальних структурних підрозділів або посадовим особам, які
організовують у встановленому порядку доступ до публічної
інформації, якою володіє розпорядник інформації, в робочий час
згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. 6. Під час подання запиту на інформацію запитувач зазначає
зручну для нього форму отримання інформації. 7. У разі коли з поважних причин (інвалідність, обмежені
фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит,
його оформлює представник спеціального структурного підрозділу або
посадова особа, яка організовує у встановленому порядку доступ до
публічної інформації, якою володіє розпорядник інформації, із
зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, контактного телефону в
запиті, та надає копію запиту особі, яка його подала. 8. На вимогу запитувача на першому аркуші копії запиту
проставляється відбиток штампа із зазначенням найменування
розпорядника інформації, дати надходження та вхідного номера
запиту. Така копія повертається запитувачу.

Указ Президента України від 05.05.2011 року № 547

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Mon, 16 Dec 2013 16:15:22 GMT

У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Питання забезпечення органами виконавчої влади
доступу до публічної інформації

З метою забезпечення безумовного виконання органами
виконавчої влади Закону України "Про доступ до публічної
інформації" ( 2939-17 ), реалізації конституційного права особи
вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати
інформацію, керуючись частиною другою статті 102 Конституції
України ( 254к/96-ВР ), п о с т а н о в л я ю:
1. Кабінету Міністрів України:
забезпечувати в установленому порядку здійснення фінансування
передбачених Законом України "Про доступ до публічної інформації"
( 2939-17 ) заходів, виконуваних розпорядниками інформації, які
утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
затвердити у визначений Законом України "Про доступ до
публічної інформації" ( 2939-17 ) строк граничні норми витрат на
копіювання та друк документів;
підготувати разом із Службою безпеки України та внести на
розгляд Верховної Ради України законопроект стосовно вдосконалення
законодавчих актів щодо доступу до інформації з обмеженим доступом
та відповідальності за порушення таких актів;
запровадити моніторинг виконання органами виконавчої влади
Закону України "Про доступ до публічної інформації" ( 2939-17 ) та
моніторинг судових рішень, прийнятих у зв'язку з порушенням права
на одержання публічної інформації, здійснювати в разі потреби
підготовку пропозицій щодо вдосконалення названого Закону
( 2939-17 ) та вносити їх у встановленому порядку на розгляд
Верховної Ради України;
розробити і внести на розгляд Верховної Ради України
законопроекти щодо здійснення державного контролю за забезпеченням
розпорядниками інформації доступу до публічної інформації;
ужити заходів щодо забезпечення уніфікованого підходу
стосовно затвердження органами виконавчої влади інструкцій з
питань обліку, зберігання і використання документів та інших
матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять службову
інформацію.
2. Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої
влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській, Севастопольській міським, районним державним
адміністраціям забезпечити безумовне виконання Закону України "Про
доступ до публічної інформації" ( 2939-17 ), зокрема:
1) розробити і затвердити:
форми запитів на інформацію, які повинні містити стислу
інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її
отримання тощо;
порядок складання, подання запитів в усній, письмовій чи
іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою);
2) запровадити облік запитів на інформацію;
3) визначити (утворити) спеціальні структурні підрозділи або
визначити посадових осіб, які організовуватимуть доступ до
публічної інформації, та завдання таких структурних підрозділів
або осіб;
4) визначити спеціальні місця для роботи запитувачів із
документами, що містять публічну інформацію, їх копіями, обладнати
такі місця відповідною оргтехнікою;
5) створити умови для подання письмових запитів громадянами з
обмеженими фізичними можливостями;
6) створити з метою доступу до публічної інформації та її
збереження систему обліку документів, що знаходяться у відповідних
розпорядників інформації і містять публічну інформацію,
забезпечити обов'язкову реєстрацію в цій системі таких документів
та надання доступу до них за запитами, оприлюднення зазначеної
інформації на офіційних веб-сайтах (а в разі їх відсутності - в
інший прийнятний для громадян спосіб);
7) забезпечувати своєчасне оприлюднення проектів рішень, що
підлягають обговоренню, а також систематичне і оперативне
оприлюднення та оновлення інформації про свою діяльність;
8) забезпечити оприлюднення в офіційних друкованих виданнях,
на веб-сайтах, інформаційних стендах, в інший прийнятний для
громадян спосіб інформації, зазначеної у статті 15 Закону України
"Про доступ до публічної інформації" ( 2939-17 ), форм запитів на
інформацію;
9) затвердити переліки відомостей, що становлять службову
інформацію, та оприлюднити їх в установленому порядку;
10) затвердити інструкції з питань обліку, зберігання і
використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять
відомості, що становлять службову інформацію;
11) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого
доступу до наявної інформації про особу інших осіб;
12) організувати інформування населення про права громадян,
передбачені Законом України "Про доступ до публічної інформації"
( 2939-17 );
13) забезпечити проведення навчань і підвищення кваліфікації
заступників керівників органів виконавчої влади, працівників
структурних підрозділів та відповідальних осіб з питань
забезпечення доступу до публічної інформації;
14) сприяти депутатам місцевих рад, громадським організаціям,
громадським радам, громадянам у здійсненні громадського контролю
за забезпеченням органами виконавчої влади доступу до публічної
інформації шляхом проведення громадських слухань, громадської
експертизи тощо.
3. Покласти на керівників центральних і місцевих органів
виконавчої влади персональну відповідальність за забезпечення
належного виконання відповідними органами вимог Закону України
"Про доступ до публічної інформації" ( 2939-17 ).
4. Запропонувати органам місцевого самоврядування вжити
заходів щодо забезпечення доступу громадян до публічної
інформації.
5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 5 травня 2011 року
N 547/2011

Закон України "Про доступ до публічної інформації"

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Mon, 16 Dec 2013 16:12:14 GMT

Друкувати Шрифт:збільшитизменшити або Ctrl + колесо миші
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про доступ до публічної інформації (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314) {Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89
№ 224-VII від 14.05.2013} Цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Публічна інформація 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. 2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Стаття 2. Мета і сфера дії Закону 1. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. 2. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Стаття 3. Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації 1. Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публічної інформації 1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Розділ II
ПОРЯДОК ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЇ Стаття 5. Забезпечення доступу до інформації 1. Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом 1. Інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. 2. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. 3. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. 4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше. 5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. 6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону. {Частина шоста статті 6 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 224-VII від 14.05.2013} 7. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Стаття 7. Конфіденційна інформація 1. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. 2. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Стаття 8. Таємна інформація 1. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. {Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012} 2. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами. Стаття 9. Службова інформація 1. Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. 2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. 3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі. Стаття 10. Доступ до інформації про особу 1. Кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом. 2. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. 3. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується. 4. Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася. 5. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Стаття 11. Захист особи, яка оприлюднює інформацію 1. Посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов'язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю. Розділ III
СУБ'ЄКТИ ВІДНОСИН У СФЕРІ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Стаття 12. Визначення та перелік суб'єктів 1. Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Стаття 13. Розпорядники інформації 1. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. 2. До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). 3. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. 4. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Стаття 14. Обов'язки розпорядників інформації 1. Розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації. Стаття 15. Оприлюднення інформації розпорядниками 1. Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник; 6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації; 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень; 12) іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом. 2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. 3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. 4. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим. Стаття 16. Відповідальні особи з питань запитів на інформацію 1. Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. 2. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію. Стаття 17. Контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації 1. Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України. 2. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо. 3. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону. Стаття 18. Реєстрація документів розпорядника інформації 1. Для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку, що має містити: 1) назву документа; 2) дату створення документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; 7) галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); 11) проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); 12) форму та місце зберігання документа тощо. 2. Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом: 1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності- в інший прийнятний спосіб; 2) надання доступу до системи за запитами. 3. Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. 4. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону. Розділ IV
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ЗА ІНФОРМАЦІЙНИМ ЗАПИТОМ Стаття 19. Оформлення запитів на інформацію 1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. 2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. 3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. 4. Письмовий запит подається в довільній формі. 5. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. 6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо. 7. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала. Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію 1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. 2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. 3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. 4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 21. Плата за надання інформації 1. Інформація на запит надається безкоштовно. 2. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. 3. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. 4. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Стаття 22. Відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію 1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. 2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. 3. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. 4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис. 5. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. 6. Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. 7. У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис. Розділ V
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ РОЗПОРЯДНИКІВ ІНФОРМАЦІЇ Стаття 23. Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації 1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. 2. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. 3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації 1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. 2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом. Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122): у статті 212-3: частину першу після слів "Про інформацію" доповнити словами "Про доступ до публічної інформації"; примітку викласти в такій редакції: "Примітка. Особи, визначені в примітці до статті 212-26 цього Кодексу, притягаються до відповідальності за діяння, передбачені даною статтею, згідно із статтею 212-26"; частину першу статті 212-26 після слів "Про інформацію" доповнити словами "Про доступ до публічної інформації"; 2) у назві та абзаці першому частини першої статті 330 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) слова "яка є власністю держави" замінити словами "яка знаходиться у володінні держави"; 3) частину десяту статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2000 р., № 10, ст. 79) доповнити двома реченнями такого змісту: "Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом"; 4) статтю 9 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 89) доповнити реченням такого змісту: "Забороняється оприлюднювати або надавати (розголошувати) зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи контррозвідувальної діяльності та заходів до прийняття рішення за результатами такої діяльності або заходів"; 5) статтю 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214) доповнити частиною п'ятою такого змісту: "5. Зазначені положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання інформації на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації". 4. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: затвердити граничні норми витрат на копіювання або друк, передбачені статтею 21 цього Закону; внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Президент УкраїниВ.ЯНУКОВИЧ
м. Київ
13 січня 2011 року
№ 2939-VI
Публікації документа Голос України від 09.02.2011 — № 24 Урядовий кур'єр від 15.02.2011 — № 28 Офіційний вісник України від 18.02.2011 — 2011 р., № 10, стор. 29, стаття 446, код акту 54792/2011 Відомості Верховної Ради України від 12.08.2011 — 2011 р., № 32, стор. 1491, стаття 314

Указ Президента України № 385 від 06.04.2011 року

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Thu, 28 Jul 2011 07:44:32 GMT

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 385/2011

Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу України

1. Затвердити Положення про Державну виконавчу службу України (додається).

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк: вирішити питання розміщення та матеріально-технічного забезпечення Державної виконавчої служби України; привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

06 квітня 2011 року

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №385/2011

П О Л О Ж Е Н Н Я про Державну виконавчу службу України

1. Державна виконавча служба України (ДВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі – виконання рішень) відповідно до законів.

2. ДВС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.

3. Основними завданнями ДВС України є:

1) реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень;

2) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання рішень;

3) забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством;

4) здійснення освітньо-роз’яснювальної роботи з питань виконання рішень.

4. ДВС України відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує у межах своїх повноважень виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, додержання прав і свобод людини та громадянина, здійснює контроль за їх реалізацією;

2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру юстиції України; 3) забезпечує здійснення державними вик

онавцями заходів примусового виконання рішень, передбачених законами;

4) забезпечує доступ державних виконавців до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти;

5) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

6) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями;

7) здійснює аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення роботи структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

8) організовує ведення обліково-статистичної звітності та аналізує стан виконання рішень державними виконавцями;

9) надає роз’яснення та рекомендації державним виконавцям з питань примусового виконання рішень;

10) організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов’язаних із діяльністю ДВС України, структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

11) організовує освітньо-роз’яснювальну роботу, в тому числі в засобах масової інформації, з питань, що стосуються виконання її завдань;

12) здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

5. ДВС України з метою організації своєї діяльності:

1) організовує роботу державних виконавців, перевіряє їх діяльність і вживає заходів щодо її поліпшення, здійснює керівництво, контроль та перевірку організації роботи структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

2) забезпечує в межах повноважень проведення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДВС України та структурних підрозділах територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

3) здійснює добір кадрів в апарат ДВС України та на керівні посади в структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, формує кадровий резерв на відповідні посади, бере участь в організації роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату ДВС України та структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, які забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДВС України, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

5) здійснює у межах повноважень разом із відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних;

6) забезпечує представництво інтересів ДВС України у судових та інших органах;

7) організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил;

8) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у апараті ДВС України;

9) здійснює управління об'єктами державної власності;

10) затверджує зразки та описи печаток органів державної виконавчої служби;

11) організовує роботу щодо соціально-побутового забезпечення працівників ДВС України, їх соціального захисту.

6. ДВС України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади; 2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; 3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи; 4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами. 7. ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України. 8. ДВС України під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями. 9. ДВС України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України та доручень Міністра юстиції України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова ДВС України. 10. ДВС України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції України, та звільняє з посади Президент України. Голова ДВС України: 1) очолює ДВС України, здійснює керівництво її діяльністю, представляє ДВС України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та несе персональну відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України і Міністром юстиції України за виконання покладених на ДВС України завдань і функцій; 2) вносить на розгляд Міністра юстиції України пропозиції щодо формування державної політики у сфері примусового виконання рішень та розроблені ДВС України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України; 3) вносить на розгляд Міністра юстиції України проекти нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань, що належать до сфери діяльності ДВС України; 4) забезпечує виконання ДВС України Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України з питань, що належать до сфери діяльності ДВС України, та доручень Міністра юстиції України; 5) затверджує за погодженням з Міністром юстиції України схвалені на засіданні колегії ДВС України річний план роботи ДВС України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань; 6) звітує перед Міністром юстиції України про виконання річного плану роботи ДВС України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності ДВС України, структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях; 7) вносить пропозиції Міністрові юстиції України щодо кандидатур на посади своїх заступників; 8) затверджує за погодженням з Міністром юстиції України структуру апарату ДВС України; 9) затверджує положення про структурні підрозділи апарату ДВС України; 10) здійснює керівництво ДВС України, структурними підрозділами територіальних органів Мін'юсту України, які забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, щодо забезпечення примусового виконання рішень та методичне забезпечення їх діяльності; 11) погоджує структуру та штатний розпис структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, а також положення про них; 12) вносить Міністрові юстиції України пропозиції щодо граничної чисельності державних службовців та працівників ДВС України; 13) вносить Міністру юстиції України подання щодо призначення на посади та звільнення з посад заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України; 14) призначає на посади за поданням заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України: заступників керівників відповідних структурних підрозділів, керівників структурних підрозділів примусового виконання рішень головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; заступників керівників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції – керівників відповідних структурних підрозділів; 15) звільняє з посад за поданням заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, або керівників відповідних управлінь юстиції: заступників керівників відповідних структурних підрозділів, керівників структурних підрозділів примусового виконання рішень головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; заступників керівників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції – керівників відповідних структурних підрозділів; 16) вносить Міністру юстиції України подання та погоджує подання керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щодо заохочення заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України; 17) вносить Міністру юстиції України подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС; 18) вирішує за поданням заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, або керівників відповідних головних управлінь юстиції питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників відповідних структурних підрозділів головних управлінь юстиції та керівників структурних підрозділів примусового виконання рішень; 19) вирішує за поданням заступників керівників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – керівників структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, або керівників відповідних районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції – керівників відповідних структурних підрозділів; 20) забезпечує взаємодію ДВС України із визначеним Міністром юстиції України структурним підрозділом в апараті Міністерства юстиції України; 21) забезпечує дотримання встановленого Міністром юстиції України порядку обміну інформацією між Міністерством юстиції України та ДВС України та вчасність її подання; 22) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром юстиції України керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату ДВС України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату ДВС України. 11. Голова ДВС України має двох заступників, у тому числі одного першого. Першого заступника, заступника Голови ДВС України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови ДВС України, погоджених із Міністром юстиції України. Першого заступника, заступника Голови ДВС України звільняє з посади Президент України. 12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДВС України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ДВС України може утворюватись колегія. Рішення колегії реалізуються шляхом видання відповідного наказу ДВС України. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у ДВС України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова ДВС України. 13. Граничну чисельність державних службовців та працівників ДВС України затверджує Кабінет Міністрів України. Структуру апарату ДВС України затверджує її Голова за погодженням з Міністром юстиції України. Штатний розпис, кошторис апарату ДВС України затверджує її Голова за погодженням із Міністерством фінансів України. ДВС України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України, інші рахунки для зарахування стягнутих із боржників коштів, у тому числі валютні. Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН

Графік особистого прийому громадян

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Fri, 03 Jun 2011 10:56:06 GMT

Графік особистого прийому громадян у Залізничному відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

В. о. начальника Залізничного ВДВС ЛМУЮ Кмита Мар`яна Василівна

Щосереди 14.00 – 17.00 год.
Державні виконавці та канцелярія Щосереди 10.00 – 13.00 год. 14.00 -- 18.00 год.

АДРЕСА ЗАЛІЗНИЧНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ ЛЬВІВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Fri, 03 Jun 2011 06:47:30 GMT

79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299

3 поверх

Державні виконавці Залізничного ВДВС ЛМУЮ

Залізничний_ВДВС_ЛМУЮ — Fri, 03 Jun 2011 06:43:15 GMT

В. о. начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - КМИТА Мар'яна Василівна;

Головні державні виконавці Залізничного ВДВС:

ДЗЮМИНСЬКА Майя Валерівна;

ЗАРАЗКА Євгеній Ігорович;

Пазиняк Галина Ярославівна

Старші державні виконавці Залізничного ВДВС ЛМУЮ:

БАРИЛКО Людмила Володимирівна;

САХМАН ХРИСТИНА ВОЛОДИМИРІВНА;

ПАСТЕРНАК РОКСОЛАНА ЗІНОВІЇВНА;

ГУДКОВСЬКА Наталія Сергіївна;

Державні виконавці Залізничого ВДВС ЛМУЮ:

ІЛЮК Віктор Васильович;

КРИЛИШИН Руслан Миколайович;

МАРЩІВСЬКА Ірина Петрівна;

МАЦЬКІВ Андрій Олегович

СКИБА Роман Володимирович;

ГОРБОВИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

РАДЬКОВСЬКИЙ ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ;

Спеціалісти відділу:

1 категорії - ЧОРНІЙ Анна Іванівна;

2 категорії - МАКСИМОВИЧ Владислава Миколаївна;